Історія викладання інформатики

У 1985 році уряд СРСР приймає рішення про комп'ютеризацію і впровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес. Згідно з цим рішенням Державний Комітет СРСР з освіти надсилає в педінститути нові навчальні плани для спеціальностей 2104 і 2105, за якими шкільні вчителі математики та фізики повинні одержати додаткову кваліфікацію — учитель інформатики і обчислювальної техніки, а також директивний документ про введення на випускних курсах інституту 120-годинного предмета «Основи інформатики і обчислювальної техніки». З 1985 р. в фактично починається ера комп'ютеризації шкіл.

       За постановою Центрального комітету компартії України і Ради Міністрів Української РСР від 30 квітня 1985 р. N 185 було дано доручення Міністерству освіти СРСР, Державному комітетові СРСР з професійно-технічної освіти, Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти СРСР і Академії педагогічних наук СРСР розробити й затвердити навчальні програми курсу «Основи інформатики і обчислювальної техніки» для всіх середніх навчальних закладів. Для проведення практичних занять з комп'ютерами дозволили поділ класів і груп у середніх навчальних закладах усіх типів на дві підгрупи (в міських школах з кількістю учнів 25 і більше чоловік, а в сільських школах — 20 і більше чоловік).

Зобов'язали Міністерство освіти СРСР, Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти СРСР, Академію наук СРСР і Академію педагогічних наук СРСР:

·                   підготувати в 2-місячний строк навчальний посібник з курсу «Основи інформатики і обчислювальної техніки» для учнів середніх навчальних закладів і в 3-місячний строк методичний посібник з цього курсу для викладачів, а також організувати в 1986році конкурс на найкращий підручник з цього предмета;

·                   створити в 1986–1990 роках комплекти навчально-наочних посібників для учнів та методичних посібників для викладачів середніх навчальних закладів з інформатики і обчислювальної техніки, а також з інших предметів при їх вивченні з використанням комп'ютерів.

    Державному комітетові СРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі доручено забезпечити видання необхідним тиражем до 15 липня 1985 р. навчального посібника «Основи інформатики і обчислювальної техніки» для учнів і до 1 серпня1985 р. методичного посібника для викладачів. 

   Обов'язковий курс «Основи інформатики та обчислювальної техніки» у 9-х та 10-х (на той час) класах загальноосвітніх шкіл був обсягом 102 години. Навчання здійснювалося за двома варіантами: машинним та безмашинним і відбувалося фактично за єдиною навчальною програмою й за єдиним навчальним посібником. Головною метою курсу декларувалося забезпечення комп'ютерної грамотності учнів, а основна увага приділялася алгоритмізації та програмуванню. Оволодіння програмуванням вважалося другою грамотністю.

     Наприкінці 80-х років з'являються перші альтернативні навчальні програми, підручники та посібники. Згідно з проектом школи» починається оснащення шкіл IBM-сумісними комп'ютерами. В Україні було створено 160 пілотних шкіл, які виконували роль експериментальних майданчиків та впроваджувачів педагогічних інновацій.

З 1991 до 1995 року було розроблено та затверджено проект Концепції інформатизації освіти тепер уже незалежної України. Видаються перші національна навчальна програма з інформатики [Жалдак М. І., Морзе Н. В., Науменко Г. Г. Програма курсу «Основи інформатики та обчислювальної техніки» для середніх навчальних закладів (експериментальний варіант) // Збірник наказів Міносвіти України. — 1993. — № 13] та національний навчальний посібник [Жалдак М. І., Рамський Ю. С. Інформатика: Навчальний посібник / За ред. М. І. Шкіля. — К.: Вища школа, 1991. — 319 с.].

      На початку періоду активно діють регіональні центри пілотних шкіл. З'являється й швидко поширюється мережа шкіл із поглибленим вивченням інформатики з 8-го класу. Збільшується кількість експериментальних майданчиків із використання комп'ютера в початковій школі. Швидко зростає кількість шкіл, що працюють за авторськими програмами викладання інформатики. У школах, оснащених сучасними комп'ютерами, курс орієнтовано в основному на підготовку користувача.

З 1996 року суттєво підвищується кваліфікація випускників педагогічних університетів і інститутів, які в основному задовольняють потреби школи. У деякі школи починають надходити мультимедійні комп'ютерні класи.         Поширюється експериментальна робота з використанням мультимедійних засобів на уроках з інших дисциплін. З'являються перший пробний національний підручник [Верлань А. Ф., Апатова Н. В. Інформатика. Підручник для учнів 10-11 класів середніх загальноосвітніх шкіл. — Київ: Квазар-Мікро, 1998. — 200с.], нові посібники.

       У 2009 році у більшості шкіл України розпочинається вивчення інформатики за програмою для профільної 12-річної школи. Цією програмою передбачено викладання значної частини навчального матеріалу у формі курсів за вибором.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.